- непокірливість
- —————————————————————————————непокі́рливістьіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
непокірливість — вості, ж. Абстр. ім. до непокірливий … Український тлумачний словник
непокора — (небажання / відмова підкоритися кому н.), непокірність, непокірливість; непідкорення, непослух (відмова підкорятися, вияв непокори); неслухняність (непокора зазв. у побутових стосунках); баламутство (непокірна, неспокійна поведінка); бунтарство… … Словник синонімів української мови
норов — у, ч., розм. 1) Сукупність душевних якостей людини, які проявляються в її діях, поведінці; вдача, характер. || Особливості поведінки тварин, птахів. || перев. мн. Примхи, капризи, непокірливість, упертість і т. ін. •• З но/ровом примхливий,… … Український тлумачний словник
норовитися — влю/ся, ви/шся; мн. норовля/ться; недок., розм. Противитися, опинатися, опиратися (про тварину). || Виявляти непокірливість, неслухняність, упертість і т. ін. (про людину) … Український тлумачний словник
бунтарство — а, с. Виявлення непокори, виступ проти пригнічення. || Непокірливість, схильність до бунту, протесту … Український тлумачний словник
ребелія — Ребелія: непокірливість [40] повстання [49] … Толковый украинский словарь